Про особливості посвідчення та оголошення секретного заповіту - пояснює Міністерство юстиції України

Якщо заповідач (заповідачка) бажає захистити таємницю заповіту та визначити долю власного майна, — він (вона) можуть укласти секретний заповіт. Вказаний вид заповіту не відрізняється за юридичною силою від звичайного заповіту та має виключно конфіденційний характер.

Відповідно до положень статті 1249 Цивільного кодексу України секретним є заповіт, який посвідчується нотаріусом без ознайомлення з його змістом. Особа, яка склала секретний заповіт, подає його в заклеєному конверті нотаріусові, на якому має бути підпис заповідача.

Додатково зазначаємо, що Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, визначено особливості посвідчення секретного заповіту.

Вищезгаданим Порядком передбачено, що нотаріус уповноважений поставити на конверті, у якому міститься секретний заповіт, посвідчувальний напис про посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту. Також він скріплює його печаткою і в присутності заповідача поміщає документ в інший конверт та опечатує. На конверті зазначаються:

• прізвище, ім’я, по батькові;
• дата народження заповідача;
• дата прийняття на зберігання заповіту.

Секретний заповіт приймається нотаріусом на зберігання без складання опису.

Своєю чергою нотаріус повинен роз’яснювати заповідачу, що текст заповіту має бути викладений таким чином, щоб розпорядження заповідача не викликало неясностей чи суперечок після відкриття спадщини.

Нотаріус, у якого зберігається секретний заповіт, у разі одержання інформації про відкриття спадщини та подання свідоцтва про смерть заповідача призначає день оголошення змісту заповіту. Про день та час оголошення змісту заповіту нотаріус повідомляє членів сім’ї та родичів спадкодавця, якщо їх місця проживання йому відомі, або робить про це повідомлення в друкованих засобах масової інформації.

У присутності заінтересованих осіб та двох свідків нотаріус відкриває конверт, у якому зберігався заповіт, та оголошує його зміст. Якщо заінтересована особа, належним чином повідомлена про день оголошення секретного заповіту, на оголошення не з’явиться, нотаріус оголошує зміст секретного заповіту тим особам, які з’явилися.

Якщо заінтересована особа з'явиться після оголошення заповіту, нотаріус зобов’язаний ознайомити її з протоколом оголошення секретного заповіту, про що робить відповідну відмітку, яка підписується також цією особою.

Про оголошення заповіту складається протокол, який підписують нотаріус та свідки.

У протоколі записується весь зміст заповіту, а саме:

• дата, час та місце складання протоколу про оголошення секретного заповіту;
• дата посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту;
• прізвище, ім’я, по батькові осіб, присутніх при оголошенні, у тому числі свідків;
• відомості про повідомлення осіб, які не з'явились на оголошення секретного заповіту, або відомості про повідомлення в друкованих засобах масової інформації;
• стан заповіту (наприклад, наявність закреслених місць, поправок або інших недоліків);
• стан конверта, у якому знаходився заповіт, а також записується весь текст заповіту.

Якщо неможливо визначити справжню волю заповідача, нотаріусом у протоколі відтворюється витлумачений спадкоємцями текст заповіту та відомості про досягнення (чи недосягнення) між спадкоємцями згоди щодо тлумачення тексту заповіту.

Також у тексті протоколу відображається попередження нотаріусом свідків про відповідальність за шкоду, заподіяну ними внаслідок розголошення відомостей, що стали їм відомі у зв’язку з оголошенням секретного заповіту.

Водночас у протоколі можуть бути зазначені й інші істотні обставини оголошення заповіту.

Секретний заповіт після його оголошення залишається в матеріалах нотаріальної справи. Щодо зберігання секретних заповітів зазначаємо, що секретні заповіти зберігаються в окремому пакеті в залізних шафах чи сейфах. Не допускається підшивання секретних заповітів до їх оголошення в окремі наряди.

Зауважимо, що секретний заповіт так само може підлягати скасуванню. Нотаріус, завідувач державного нотаріального архіву при одержанні заяви про скасування секретного заповіту, а також за наявності нового заповіту роблять про це відмітку в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій.

Якщо заповідач подасть примірник свідоцтва про посвідчення та прийняття на зберігання секретного заповіту, то напис про скасування заповіту робиться і на цьому примірнику, після чого він разом із заявою (коли заповіт скасований заявою) додається до примірника свідоцтва, що зберігається у справах нотаріуса, у державному нотаріальному архіві.

У разі скасування секретного заповіту за заявою заповідача нотаріус повертає заповідачу підписаний ним конверт, у якому зберігається секретний заповіт.

Справжність підпису заповідача на заяві про скасування секретного заповіту має бути нотаріально засвідчена.

Інформація станом на 20.06.2024

Міністерство юстиції України